Асоціація VARES публікує результати всеукраїнського соціологічного опитування щодо споживання нікотиновмісних виробів в Україні, проведеного Соціологічною службою Центру Разумкова 11–28 грудня 2025 року.

Результати опитування засвідчують, що сигарети залишаються найпоширенішим продуктом серед повнолітніх респондентів, які регулярно споживають тютюнові або нікотинові вироби. Так, 72,6% опитаних зазначили, що регулярно курять промислово виготовлені сигарети, 16,7% регулярно споживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 14,3% — електронні сигарети або вейпи, 8,7% — самокрутки, 3,2% — тютюновий снюс, а 2% — нікотинові паучі. Ці дані показують, що традиційне куріння сигарет і надалі домінує у структурі регулярного споживання, тоді як альтернативні категорії мають меншу, хоча й помітну, частку.

Водночас ще показовішими є відповіді на запитання про те, з якого саме виробу респонденти почали своє споживання. Переважна більшість, а саме 86,1%, відповіли, що першими у їхньому досвіді були саме сигарети. Для порівняння, лише 6,2% починали з електронних сигарет, 2,5% — із самокруток, 1,9% — з кальяну, 0,8% — з тютюнових виробів для електричного нагрівання, а нікотинові подушечки та тютюновий снюс як перший продукт назвали по 0,6% опитаних. Така структура відповідей важлива для розуміння того, що для абсолютної більшості повнолітніх споживачів альтернативні вироби не стали стартовою категорією, а найчастіше з’являлися вже після тривалого досвіду куріння сигарет.

Окремий блок дослідження стосувався причин, через які колишні курці сигарет перейшли на альтернативні нікотинові вироби. Головною мотивацією виявилося бажання зменшити шкоду для здоров’я: таку відповідь дали 69,3% респондентів, а серед споживачів нікотинових подушечок цей показник становить 74,8%. Ще однією суттєвою причиною стало погіршення самопочуття, зокрема кашель або задишка, що зазначили 12,5% колишніх курців, які перейшли на альтернативні вироби, і 18,9% споживачів нікотинових подушечок. Значно рідше рішення було пов’язане з порадою лікаря або з іншими практичними міркуваннями, такими як зручність використання, запах, ціна чи бажання спробувати інший формат споживання.

Дані про самопочуття після відмови від сигарет також є важливими для оцінки поведінки повнолітніх споживачів. Серед тих, хто раніше регулярно курив сигарети або самокрутки, а нині не робить цього, але регулярно споживає інші нікотинові вироби, 57,2% відзначили позитивні зміни у самопочутті. Респонденти насамперед говорили про полегшення дихання під час фізичних навантажень, зменшення кашлю та загальне покращення стану. Серед споживачів нікотинових паучів, які раніше курили сигарети або самокрутки, таких було ще більше — 68,6%. Водночас 39,1% у загальній групі колишніх курців і 27% серед споживачів паучів не помітили змін у самопочутті, що також є важливим елементом об’єктивної картини.

Окремої уваги заслуговують результати, пов’язані зі споживанням ароматизованих продуктів та можливими наслідками заборони нетютюнових смаків. Згідно з опитуванням, 80,8% нинішніх споживачів нікотинових подушечок використовують продукти зі смаками, відмінними від тютюнового. Водночас у разі заборони таких смаків лише 8,5% респондентів із цієї групи заявили, що розглядали б повну відмову від тютюнових і нікотинових виробів. Натомість 26,8% відповіли, що перейшли б на тютюнові смаки паучів, 12,7% намагалися б знайти ароматизовані продукти, які залишилися б доступними, а 22,5% перейшли б на інші ароматизовані нікотиновмісні вироби. Ще 19,2% зазначили, що вже зараз споживають лише тютюнові смаки. Це означає, що сценарій повної відмови внаслідок смакової заборони розглядає лише невелика частка споживачів, тоді як більшість або адаптує свою поведінку в межах тієї самої категорії, або перемістить попит в інші категорії продукції.

Схожий висновок простежується і щодо споживачів тютюнових виробів для електричного нагрівання. Серед них 17,8% уже зараз використовують лише тютюнові смаки, 28,1% у разі заборони перейшли б на тютюнові смаки, 29,8% намагалися б знайти нетютюнові смаки, 13,7% перейшли б на інші ароматизовані нікотиновмісні вироби, і лише 1,9% заявили, що повністю припинили б вживати тютюнові та нікотинові продукти. Така структура відповідей свідчить про те, що заборони не обов’язково знижують споживання як таке, але можуть змінювати канали придбання, продуктові категорії або напрямки споживчого вибору.

Ще один важливий блок опитування стосувався того, які саме заходи громадяни вважають найбільш ефективними для зниження рівня куріння в Україні. Найчастіше респонденти називали підвищення рівня обізнаності про шкоду куріння у школах, а також підвищення обізнаності батьків і опікунів – цей варіант набрав 57,5% як найбільш ефективний або другий за ефективністю захід. На другому плані, але також достатньо помітно, опинилися посилення покарань для роздрібних продавців, які продають товари особам віком до 18 років, — 25,7%, а також боротьба з нелегальним ринком сигарет і нікотинових виробів — 22,5%. Для порівняння, ідею повної заборони всіх нікотиновмісних виробів підтримали лише 12,6% опитаних. Це дає підстави говорити про те, що суспільний запит значно більше зосереджений на профілактиці, просвіті, захисті неповнолітніх і протидії нелегальному обігу, ніж на тотальних заборонах.

Показовими є й відповіді на твердження про те, що заборона деяких тютюнових та нікотинових виробів не буде ефективною, а споживачі просто шукатимуть бажані продукти на чорному ринку. 52,9% респондентів повністю погодилися з цим твердженням, ще 33,1% — скоріше погодилися. Таким чином, загалом 86% опитаних висловили думку, що жорсткі заборонні підходи можуть не зменшити попит, а лише стимулювати його перетік у нелегальний сегмент. У тому ж контексті важливо, що 82,2% респондентів повністю або скоріше погоджуються з тим, що будь-які альтернативи, які можуть допомогти повнолітнім курцям відмовитися від куріння сигарет, мають бути доступними для таких споживачів.

Для VARES ці результати є важливим орієнтиром у професійній дискусії про майбутнє регулювання ринку нікотиновмісних виробів в Україні. Дані опитування демонструють, що, на думку респондентів, ефективна політика має насамперед зосереджуватися на захисті неповнолітніх, посиленні контролю за продажами, боротьбі з нелегальним ринком і підвищенні рівня обізнаності, тоді як заборони окремих категорій або смаків не сприймаються суспільством як універсальний інструмент зниження споживання. Саме тому ми продовжуємо ділитися дослідженнями, які допомагають будувати аргументовану, відповідальну й засновану на фактах розмову про громадське здоров’я, споживчу поведінку та ефективне регулювання.

**Методологічна довідка.** Опитування методом face-to-face проводилося у 23 областях України та місті Києві, на територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії. Було опитано 1031 респондента віком від 18 років. Вибірка є стратифікованою, багатоступеневою, із випадковим відбором на перших етапах формування та квотним відбором на завершальному етапі за статево-віковими параметрами. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення відповідних територій станом на початок 2022 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%, хоча додаткові систематичні відхилення можуть бути пов’язані з наслідками повномасштабної війни та вимушеним переміщенням населення. Додатково за бустерною вибіркою було опитано 203 респондентів, які регулярно, тобто щодня або щотижня, споживають нікотинові подушечки.