У березні 2026 року надходження від ринку електронних сигарет сягнули 20,146 млн грн. Це найвищий місячний показник після 2023 року та важливий сигнал: легальний сегмент ринку має значний бюджетний потенціал, якщо держава створює умови для прозорої роботи, а не залишає попит у тіні.

Динаміка першого кварталу 2026 року демонструє поступове зростання: у січні надходження становили 10,13 млн грн, у лютому — 14,46 млн грн, а в березні вже перевищили 20 млн грн. Загалом за перші три місяці 2026 року бюджет отримав 44,73 млн грн.

Особливо показовим є порівняння з аналогічним місяцем попередніх років. У березні 2024 року надходження становили лише 0,80 млн грн. Це був період після запуску ключових норм Закону №1978-IX, який передбачав заборону ароматизаторів, обмеження об’єму та вмісту нікотину, а також перехідний період для розпродажу залишків. Ринок фактично перебував у стані регуляторної невизначеності, а значна частина попиту не потрапляла в легальний оподаткований канал.

У березні 2025 року надходження склали 6,91 млн грн. Це більше, ніж у 2024 році, однак усе ще суттєво нижче реального потенціалу ринку. Саме у березні 2025 року набрали чинності зміни за Законом №4115-IX — перехід на ставку акцизного податку 300 євро за літр. Водночас саме підвищення ставки без комплексного врегулювання обігу рідин, нікотинових компонентів і роздрібної торгівлі не могло повністю повернути ринок у легальне поле.

Березень 2026 року показує іншу тенденцію. Надходження 20,146 млн грн майже утричі перевищують показник березня 2025 року та більш ніж у 25 разів — березня 2024 року. Ба більше, цей результат вищий за максимальні місячні показники 2024 та 2025 років: у 2024 році пік становив 8,18 млн грн у жовтні, а у 2025 році — 14,87 млн грн у вересні.

Це підтверджує позицію ВАРЕС: проблема не у відсутності попиту, а в тому, що цей попит має бути спрямований у прозорий, контрольований і оподаткований легальний сегмент.

ВАРЕС також прорахувала сценарій, за якого законодавчі зміни поєднуються із системною роботою правоохоронних та контролюючих органів. У такій моделі базові законодавчі рішення посилюються адміністративним тиском на нелегальний сегмент: правові прогалини закриваються, а БЕБ та інші органи синхронно руйнують незаконні канали збуту — від підпільних точок продажу до обігу товару без марок акцизного податку.

За цим сценарієм надходження можуть перейти у фазу прискореного зростання вже з середини року. Розрахунок базується на макроекономічному потенціалі ринку: за умови повної легалізації він оцінюється приблизно у 322,8 млн грн на місяць. Навіть якщо тіньова частка скоротиться не до нуля, а до природного мінімуму у 15–20%, ринок може вийти на рівень близько 250 млн грн на місяць до кінця року. Це приблизно 77% від повного потенціалу ринку, тобто математично досяжний показник за умови одночасного відкриття легальних правил гри та закриття нелегальних каналів.

Державі потрібні не формальні заборони, а дієва модель регулювання, яка відрізняє легальний бізнес від тіньового та дає контролюючим органам реальні інструменти для роботи.

Ринок уже показує, що може давати бюджету значно більше. Тепер завдання держави – закріпити цю динаміку правильними рішеннями: чіткими правилами, прозорим контролем і системною боротьбою з тіньовим сегментом.